Звір,оскалившись,оскаженівши від болю накинувся на чоловіка


Волки (43 фото)
Більш , як тридцять років живу в гірській місцевості,а все якось не приходилось побачити,
як на полонинах  живуть чабани,що з травня по жовтень ватажать у горах і щодня яким
загрожує небезпека,адже популяція вовків-сіроманців цими роками перевищує норму втричі.
І от минулої суботи вдалося побувати на полонині Плай в гостях у вівчарів.Після дощу горі
диміли.Вівці сумирно пасуться на галявині,рухаються з місця на місце під мелодійний спів своїх
дзвіночків та стоголосому хору птахів з травневого букового лісу. Вівчарі запалюють ватру…я ж
прийшов в гості не з пустими руками… Сидимо, тихенько ведемо розмову про життя-буття вівчаря:
праця чабана нелегка-підйом о четвертій ранку,кілометри крутосхилів за,що весь час в русі,тричі на день доїння та приготування бринзи. А небезпека чатує на кожному кроці.
-“Минулого року здоровенний вовк одним стрибком звалив мого кума-розповідає вже в літах
вівчар-пошматував штани і чоботи,гострими іклами вп”явся у ногу.А потім,як плигне на груди і
за горло…На щастя кум не злякався,встиг просунути руку в пащу сіроманця-бога му. Дивом
залишився живим. Хижаків останніми. роками тьма тьмуща,а відстрілювати без дозволу
не можна,а ліцензія кажуть дорога. От і мучимось-за кожну вівцю хазяїн платить 100 гривень і четвертину сиру щомісяця,заробіток невеликий-рахує,загинаючи пальці чабан-ну і відповідати мусиш за худобину.- “А того,позаминулого року пам”ятаєш Василю,встряє в бесіду помічник чабана
Руслан-на кошару вовки напали десь біля третьої години ночі. Вівці страшено напудились,вибігли з кошари і в ліс.Ми старалися відбити отару,то вони погнали їх на гору Стой. Ох і біди вони наробили-
ці вовчиська ,загризли 98 овець і 13 кіз”…-“Вовки у пошуках їжі частенько спускаються з гір на пасовиська”-продовжує свою розповідь Василь, підкидаючи дрова у ватру,що весело палахкотіла,
потріскуючи з шипінням від крапель дощу,що почав сипати з враз потемнілого неба. Аж раптом
собаки загарчали в бік лісу. У кущах щось зашаруділо. Василь не встиг ступити і кілька кроків,як
Волки, большой злой серый Волк Обои для рабочего стола и  мобильные<br> картинки заставки

з-за куща на вівцю виплигнув величезний вовчисько. Здоровенні жовті ікла вп”ялися у шию
тварини.Перелякана вівця щосили мотала головою.На моїх очах хижак перекусив їй горло.На
вовка накинулися сторожові собаки. Вгодований білий , волохатий кавказець впявся хижакові
у горло,інший-щосили тягнув за задню ногу. Однак значно більший лісовий здоровань загарчав,вирвався і накинувся на собак.Руслан ззаду так щосили вдарив сіроманця кілком,що
той аж завив.Звір,оскаженівши від болю, оскалившись накинувся на чоловіка. Ми ж з Василем,
отямившись від шоку, накинулися на вовка-він  вилами,а я здоровенною палицею почали
гамселити вовка. Після декількох ударів-сіроманець дременув в ліс.
-“Якби не військові берци,вовк відкусив би ногу-Руслан показує дірки від зубів,з ран заюшила
кров-А собаки молодці не злякалися,не даром по 100 доларів за них дав…Присиплю рани
попелом і загояться, як на моїх собаках”-сміється.
Повертався додому я тягачем,що возить метеорологів і телевізійників на станції.Тіло напру-
жено,нервово тремтіло.Тільки зараз в тракторі до мене дійшло,яка небезпека чатувала на нас.
Дивився на ліс,а в очах стояла недавня сцена.

2 коментарі “Звір,оскалившись,оскаженівши від болю накинувся на чоловіка”

2 коментарі

  1. Ніколи не думав,що таке можливе.Все трапилось мов на
    замовлення.Мені ніхто не вірив,що таке трапилось.І тільки тоді,
    як те саме розповіли вівчарі-повірили.

  2. В цьому році з вовками величезна біда.Ледь не кожен день нападають на отари.

Залишити коментар