Заробітки українські-вік європенсійний

19_1.jpgМаємо усвідомити: нам ніхто не збудує заможної держави. Це – справа самих українців. Але замість того, аби мудро будувати, ми змушені позичати. У результаті Україна, за словами генерального директора Бюро з економічних та соціальних технологій Валерія Гладкого, перетворюється на хронічного боржника. Йдеться про співпрацю з Міжнародним валютним фондом. МВФ гроші нам позичає. Але й вимагає. Приміром, за газ українці змушені платити за таким же тарифом, як інші споживачі у Європі. Дорожчають продукти, пальне, послуги… Коли ж у нас будуть європейські зарплати? Розумію, запитання недоречне. Замість єврозаробітків МВФ пропонує нам європенсійний вік. Чи поцікавилися чиновники від МВФ, у яких умовах живуть і працюють українські жінки, яким насамперед мають намір продовжити «євромолодість»? Зрештою, кого це, крім нас самих, болить…

Ще один важливий факт. Багато наших співвітчизників змушені у чужих державах заробляти гроші, аби купити кілька десятків власних метрів квадратних. Нас переконують: житло в Україні подешевшало. Хто цікавився, знає, а хто не знає – хай поцікавиться. Двокімнатну квартиру у міській «панельці», наприклад, пропонують у середньому за 45 тисяч у.о. У цегляному будинку – трохи дорожче. У центрі ,біля ставу або біля парку дві кімнати потягнуть на 49-57 тисяч у.о.  Щось ліпше вартує значно дорожче. Ціни заміських будинків для пересічного українця захмарні.

Як не дивно, майже за такі гроші можна придбати будинок, наприклад, в американському Хьюстоні. І це зважаючи на те, що штат Техас найменше вразила економічна криза. Там будинок, у якому є гостьова кімната, три спальні, кухня 17х9 м кв., можна купити у середньому за 65 тисяч доларів. Подібних прикладів стосовно ринку нерухомості країн Заходу можна навести чимало. Ось така політика…

Для українців кожні вибори – сподівання на краще життя. Коли читаю виборчі мантри політиків, яким люди довірили владу, здавалося б, рай в Україні неминуче повинен настати. І не колись, а вже. Але, певно, ми дуже грішні.

Проблемою залишається політизація українського суспільства. Нерідко вибирають не достойних людей, а голосують за представників тієї чи іншої партії, «бо так треба». Засади демократії, до речі, цього не передбачають.

Цікаву інформацію озвучив директор Київського інституту проблем управління імені Горшеніна Володимир Фесенко. За його словами, почали зростати ціни на висування кандидатів у мери, депутатів від політичних партій і не лише за партійним списком, а й у мажоритарному окрузі. Експерт додав: наразі посилилася тенденція, пов’язана з боротьбою за статус кандидата. «Оскільки зараз можна висуватися кандидатом лише від окремої партії, у найбільшій ціні статус саме кандидата від партії влади, відтак, зараз у декількох обласних центрах України, тобто у найбільш відомих, йде запекла конкуренція за те, хто буде кандидатом від партії влади на посаду мера міста», – зазначив політолог.

Отже, торги почалися. Хто дасть більше? Раз… Хто дасть ще більше? Два… Місце продано!

0 коментарів “Заробітки українські-вік європенсійний”