Що нас чекає у 2011 році

392_300_15069_ftllbigjpg.jpgПеред кожними виборами у нас жевріє надія на краще. Ми давно вже не віримо політикам, розчаровані у прогнозах економістів. А що ж нам віщують астрологи? Вони ж нам пророчать, що після виборів наше життя на аж ніяк не зміниться. Ми й надалі змушені будемо  затягувати ремені. Можливо легше стане лише тоді, коли почне  відроджуватися промисловість, а це згідно прогнозів почнеться  після 2012 року. А поки що, після виборів почнеться затяжний спад. Якщо ми пам”ятаємо, що наша Україна народилася під знаком Діві, то повіримо у можливість того, що ми попадемо в інертність і затяжну депресію. Нас чекають тяжкі часи; приймуть Податковий кодекс та закон про землю, від чого надзвичайно постраждає дрібний і малий бізнес. Дуже будуть складними  економічна і політична ситуації. Значно ускладнить ситуацію неймовірно спекотне і сухе літо, крім того слід очікувати сильного землетрусу, який частково зачепить Україну.Зимові місяці будуть більш-менш спокійними, а от весна і літо… Ситуація трохи застабілізується восени. Особливо тяжким очікується грудень.Дай Боже, щоб влада вдержала у своїх руках ситуацію і тоді можливо буде якийсь результат. Але астрологи твердять, що розглядаючи зоряну карту України можна прогнозувати, що як мінімум три роки краще жити ми не будемо.

У грозу святий Ілля катається небом на колісниці”

Пожежу від блискавки в горобину ніч гасили кислим молоком від чорної корови

29.07.2010 19:20

”Узяття Іллі на небо”, гравюра 1880-х. Старозавітний пророк Ілля жив у IX столітті до Різдва Христового. У боротьбі з ідолопоклонством показував чудеса й насилав кари. Зокрема, мав силу з небес посилати вогонь на землю. Пророка Іллю живим узято на небо на вогненній колісниці, запряженій вогняними кіньми

”Узяття Іллі на небо”, гравюра 1880-х. Старозавітний пророк Ілля жив у IX столітті до Різдва Христового. У боротьбі з ідолопоклонством показував чудеса й насилав кари. Зокрема, мав силу з небес посилати вогонь на землю. Пророка Іллю живим узято на небо на вогненній колісниці, запряженій вогняними кіньми
 

”У серпні є такі громові свята, шо вони дуже карають тих людей, хто їх не шанує, — розповідає 84-річна Афанасія Кошулько із села Пляшева Радивилівського району на Рівненщині. — Оце 2 серпня — Іллі Пророка, через два дні — Вогняної Марії Магдаліни, а 7-го буде Пантіліймона — Паликопа його ще називають. — Якшо їх зневажити, то Ілля наробе гнилля — заллє дощем, а Паликопа попале грозою копи. То в нас люди цього дня й нині не роблять ніякої роботи ні в полі, ні дома, шоб не було пожарю”.У тих, хто на Іллю таки йшов до роботи, колись відбирали коси, серпи, граблі. А хто возом їхав у поле — рубали колеса.

— Розказують, шо якось до одного хазяїна приходить увечері старенький дід, — продовжує баба Фонька. — Попросився ночувати. І каже, шо буде взавтра все село горіти. Він не вечерав і до хати не пішов, а на кулях соломи ліг спати той дід. Пішли рано, а його нема. А до вечора надійшла така темна хмара, блиснуло тіко раз, і в тих, хто на Іллю снопи возив, ото всі ті снопи погоріли від громовиці. А той дідок, значить, то був сам Ілля Пророк.

Старозавітний пророк Ілля в народних віруваннях заступив слов’янського язичницького бога-громовержця Перуна. Тож святого Іллю також називають громовержцем. Він керує в Бога грозами, є володарем грому, небесного вогню, дощу й вітру. Кажуть, що до Іллі, 2 серпня, дощ ходить проти вітру, бо має вітер свій, а після — за вітром — куди вкаже Ілля. У грозу Ілля нібито їде небом у золотій кареті або червоній бричці чи залізним возом, запряженим четвіркою баских вогняних коней.

— Це коли гроза, дітям так кажуть, що святий Ілля катається по небу на колісниці й везе Богу калачі, — каже 64-річна Віра Гогой із сусіднього села Вербень Демидівського району Рівненської області. — Гром і блискавка — то коні крешуть копитами об хмари і летять з-під них іскри.

”Як гримить, то баба моя викидала коцюбу і лопату, клала наперехрестя і хмара градова піде або в ліс, або на болото, — розказує 76-річна Євгенія Жук із села села Перемиль Горохівського району на Волині.  —Ще виходили на перехресну дорогу, брали пальці на перехрестя (на знімку показує, як саме) і читали таку секретну молитву. Її не можна нікому розповідати, бо вона силу втратить і не поможе більше ніколи”. Фото 2010 року

”Як гримить, то баба моя викидала коцюбу і лопату, клала наперехрестя і хмара градова піде або в ліс, або на болото, — розказує 76-річна Євгенія Жук із села села Перемиль Горохівського району на Волині. —Ще виходили на перехресну дорогу, брали пальці на перехрестя (на знімку показує, як саме) і читали таку секретну молитву. Її не можна нікому розповідати, бо вона силу втратить і не поможе більше ніколи”. Фото 2010 року(фото: Олена Чебанюк)
 

На Іллю буває горобина ніч — гроза із блискавками, спалахами на горизонті, із сильним громом і вітром. Вважається часом розгулу нечистої сили.Її в небесній битві й перемагає Ілля-громовержець. Блискавкою він карає диявола, що ховається від нього під дерево, камінь, або перекидається на кота, собаку. Тому у грозу цих тварин женуть подалі від хати.

— На Іллі-громовержця як хто пасе корови там чи коні, то не можна з собою брати нічого залізного, бо грім може вбити людину, — розповідає 60-річна Галина Лотоцька із села Острів Радивилівського району на Рівненщині. — Казали, що то святий Ілля поражає нечистого. Значить, якщо людина десь у полі стоїть і нечистий заховається під неї, то Ілля вбиває і нечистого, і людину. Така людина попадає прямо в рай.

Щоб уберегтися від грози, запалюють і ставлять на вікно стрітенську або страсну свічку, підкурюють у хаті свяченою вербою.

— Оце десь біля річки жаба і вуж зійдуться. І якщо їх розігнати палкою, то тею палкою можна і хмарі розганяти. То мій рідний дід, батьків батько мав таку палку. Завше пас худобу з палкою тею і розганяв хмари, — розповідає Віра Гогой.

Пожежу, що зайнялася від блискавки на Іллі, не можна загасити водою, тільки мокрим рядном. Заливають її також кислим молоком від чорної корови чи обносять іконою ”Неопалима купина”. Подекуди вважають, що краще такої пожежі не гасити, бо гріх — ”що Ілля запалив, то чоловік не затуше”. А Ілля нібито віддячить господареві вдесятеро за збитки, бо поцілив нечистого духа, що ховався в його господі.

Діти добре знають, як гроші “ростуть” на кущах.

Повідомлення прочитано 3 раза

…У густому сосновому лісі, в урочищі Степанському, що біля села Немович гамірно, як на базарі. На годиннику шоста година ранку, а у відерцях збирачів уже синіють ягоди. Жінки геть мокрі від вранішньої роси,перед очима темна по броунівськи рухлива завіса з комарів.Та селянки з Немович,відмахуючись,не розгинаючи спини збирають ягоди .Адже для них це хороша можливість підзаробити. На базарі цього літа   літр ягід вартує 45 гривень. Така висока ціна тільки тепер, до середини липня вона впаде двічі. Ці синенькі ягоди-логина, а по немовицьки буйки- дуже популярний продукт,адже вони дуже допомагають при серцево-судинних захворюваннях та діабеті, перешкоджають відкладанню жиру в ділянці живота,єнижують рівень цукру й холестерину при діабеті.Ягоди мають протизапальну і жорознижувальну дію,а свіжий сік споживають для поліпшення апетиту.

Цього року через рясні дощі ягоди водянисті. Постоявши хоч день без холодильника,пускають сік та м”якнуть-тоді селяни з них  варять повидло чи компоти,які особливо цінні взимку,бо від застуди мабуть немає кращих ліків.Сушені ягоди-надзвичайно добрий засіб від розладів шлунка.Достатньо з”їсти жменьку ягід і неприємні почуття вмить щезнуть.

За сезон селяни на ягодах можуть заробити до трьох тисяч гривень.За ці гроші купують дітям одяг та шкільне приладдя. В Немовичах до лісу ходять навіть першокласнички-діти добре знають, як гроші “ростуть” на кущах.

   Інші,молодші,селяни,ті, хто має здоров”я і кому повезло,поїхали до Фінляндії на морошку та Польщі доглядати грядки і збирати малину й інші ягоди руками.На ягоді можна заробити по 10 євро на день.Але щоб знайти таку роботу необхідно хоч трішечки вивчити їхню мову.У Фінляндії можна заробити що найменше 16000 крон,що відповідає 16000 гривень.

Лісові ягоди Найлегше отримати роботу в Польщі.На літніх сільгоспроботах можна заробити 500 і більше євро.Хоча агенства  з працевлаштування обіцяють тисячу.

Звір,оскалившись,оскаженівши від болю накинувся на чоловіка


Волки (43 фото)
Більш , як тридцять років живу в гірській місцевості,а все якось не приходилось побачити,
як на полонинах  живуть чабани,що з травня по жовтень ватажать у горах і щодня яким
загрожує небезпека,адже популяція вовків-сіроманців цими роками перевищує норму втричі.
І от минулої суботи вдалося побувати на полонині Плай в гостях у вівчарів.Після дощу горі
диміли.Вівці сумирно пасуться на галявині,рухаються з місця на місце під мелодійний спів своїх
дзвіночків та стоголосому хору птахів з травневого букового лісу. Вівчарі запалюють ватру…я ж
прийшов в гості не з пустими руками… Сидимо, тихенько ведемо розмову про життя-буття вівчаря:
праця чабана нелегка-підйом о четвертій ранку,кілометри крутосхилів за,що весь час в русі,тричі на день доїння та приготування бринзи. А небезпека чатує на кожному кроці.
-“Минулого року здоровенний вовк одним стрибком звалив мого кума-розповідає вже в літах
вівчар-пошматував штани і чоботи,гострими іклами вп”явся у ногу.А потім,як плигне на груди і
за горло…На щастя кум не злякався,встиг просунути руку в пащу сіроманця-бога му. Дивом
залишився живим. Хижаків останніми. роками тьма тьмуща,а відстрілювати без дозволу
не можна,а ліцензія кажуть дорога. От і мучимось-за кожну вівцю хазяїн платить 100 гривень і четвертину сиру щомісяця,заробіток невеликий-рахує,загинаючи пальці чабан-ну і відповідати мусиш за худобину.- “А того,позаминулого року пам”ятаєш Василю,встряє в бесіду помічник чабана
Руслан-на кошару вовки напали десь біля третьої години ночі. Вівці страшено напудились,вибігли з кошари і в ліс.Ми старалися відбити отару,то вони погнали їх на гору Стой. Ох і біди вони наробили-
ці вовчиська ,загризли 98 овець і 13 кіз”…-“Вовки у пошуках їжі частенько спускаються з гір на пасовиська”-продовжує свою розповідь Василь, підкидаючи дрова у ватру,що весело палахкотіла,
потріскуючи з шипінням від крапель дощу,що почав сипати з враз потемнілого неба. Аж раптом
собаки загарчали в бік лісу. У кущах щось зашаруділо. Василь не встиг ступити і кілька кроків,як
Волки, большой злой серый Волк Обои для рабочего стола и  мобильные<br> картинки заставки

з-за куща на вівцю виплигнув величезний вовчисько. Здоровенні жовті ікла вп”ялися у шию
тварини.Перелякана вівця щосили мотала головою.На моїх очах хижак перекусив їй горло.На
вовка накинулися сторожові собаки. Вгодований білий , волохатий кавказець впявся хижакові
у горло,інший-щосили тягнув за задню ногу. Однак значно більший лісовий здоровань загарчав,вирвався і накинувся на собак.Руслан ззаду так щосили вдарив сіроманця кілком,що
той аж завив.Звір,оскаженівши від болю, оскалившись накинувся на чоловіка. Ми ж з Василем,
отямившись від шоку, накинулися на вовка-він  вилами,а я здоровенною палицею почали
гамселити вовка. Після декількох ударів-сіроманець дременув в ліс.
-“Якби не військові берци,вовк відкусив би ногу-Руслан показує дірки від зубів,з ран заюшила
кров-А собаки молодці не злякалися,не даром по 100 доларів за них дав…Присиплю рани
попелом і загояться, як на моїх собаках”-сміється.
Повертався додому я тягачем,що возить метеорологів і телевізійників на станції.Тіло напру-
жено,нервово тремтіло.Тільки зараз в тракторі до мене дійшло,яка небезпека чатувала на нас.
Дивився на ліс,а в очах стояла недавня сцена.

Підступна квітка Борщівник.

http://www.oda.te.gov.ua/sites/oda.te.gov.ua/images/news/9078.jpg
На порозі літо.Незабаром сімейні виїзди на природу.Але там біля річки на всіх нас чекає страшенно небезпечна
квітка Борщівник,який своєю підступністю не поступається американському отруйному плющу-сумаху.
Контакт з борщівником спричиняє набряки,великі пухирі,висипання і іншу алергію.
Якщо  вже так трапилося,що ви обпеклися цією рослиною,то в ніякому разі не розтирайте місце свербіння.Особливо оберігайтесь попадання соку на обличчя та очей. Якщо появились пухирі,то швиденько густо-густо намиліть їх
господарським милом,змийте і прикладіть компрес з холодного молока.Висипання бажано обробити лосьйоном,
або прикласти звичайний пакетик чаю,неважливо якого-чорного чи зеленого.
Саме тепер,в кінці травня,найкращий час позбутися цього бур”яну,що останній час став основним призвід-
ником появи відпочивальників і туристів зі страшними опіками.